Співуча бібліотека?

А то!

А у вас співають про книжки?

Пропозиція для пані Ганни

Якої саме? Єрменчук-Гручман, ось її пости в одному форумі. Зверніть увагу, чи не стоїть у вас фільтр на дату, бо Фейсбук прагне показати лише останні, а їх там набагато більше. Але до пропозиції.

Хочу запросити пані Ганну в автори цього блогу, а також подумати з нею разом про запровадження сторінки, присвяченій саме творчості дітей. Різним її аспектам чи галузям. Відтак потрібна, як видається, саме сторінка, а на ній відповідні тематичні групи. Для прикладу сторінка закладу освіти.

Галерея у Радсаді

Ні, поки що це тільки ідея, ну я зараз про це розкажу. Почнемо тут.

Далі подивимось на малюнок, що мені сподобався найбільше:

Ні, зрозумійте мене правильно, я не мистецтвознавець, не педагог, не якесь, там, журі, що видає медалі й лауреатство. Я просто дід і мені малюнок учениці другого класу сподобався найбільше.

Ну і тепер про галерею.

Семінар-2. Вознесенськ

Так, йдеться про той семінар, що не відбувся в Марганці. Але ж кинути цю справу ми не можемо, то вирушаємо... так, у районний центр Миколаївщини, до його Центру дитячої і юнацької творчості. От він: 

Ну і далі про це поговоримо.

Персональна пропозиція для Ліцею №11

Стривайте, як це "персональна" для ліцею? О, так буває, про це далі, а поки що погляньмо на цей заклад освіти, ось він:

Ну а що це Марганець, то ви вже зрозуміли, так же? Там, де відбувається семінар Шкільна газета. От і добре, рушаємо.

Цитатник

Ну от, маємо новий жанр. Ладно, нехай не самостійний жанр, а спосіб участі в семінарі. Спробуємо підійти до питання системно. Для цього зробимо огляд текстів, що маємо в активі, а дещо і процитуємо. Звісно, маючи на меті пошуки тої чи іншої спільної платформи і (увага!) плану подальших спільних дій в тому чи іншому напрямку. Наприклад, в запуску шкільної газети в одному зі закладів освіти. Марганцю? Не обов'язково, як знайдемо інтерес з боку інших регіонів, то й чудово, ми ж в Інтернеті - відстані для нас не існують. Ну все, рушаємо.

Лист в редакцію

Так, звісно, не паперовий і не через пошту (може ще голубину?), а електронний, але таки лист.

Від Надії Антоненко, яку ви і бачите на власні очі:

Ну і годі вже преамбул, читаємо...