А редакція ще в стадії формування.
Ідея полягає в тому, щоб мати колектив з 5-7 людей, які творчо (!) і плідно працюють в тих чи інших закладах позашкільної освіти - лідерах позашкільної освіти. Так, керівники гуртків юних журналістів - це, звісно, актив або перша черга комплектування. Але ж для повноцінної газети потрібні і предметники? Розшифруємо це так: педагоги, але не словесники. Без сумніву, без них не можна.
То тоді для комплектування редакції потрібні керівники інших гуртків, що розуміють вагу журналістики і готові:
а) навчитись працювати як журналісти, як ще не вміють (а може вже і вміють, то ще краще);
б) презентувати в цій газеті свій заклад і свій напрямок роботи.
А менеджери освіти? А активісти громадських організацій, депутати місцевих рад (а може і не місцевих)? Їм цікаво було б співпрацювати з учнівськими газетами Будинків творчості? Ну, давайте це відкладемо на потім, на перспективу.
І ще б нам в ту редакцію двох-трьох учнів. Так, юних журналістів, але вже в якості членів редакції, тобто, керівників відділів чи напрямків роботи. Що не просто вміють написати про життя свого класу і школи, а думають про газету, її розвиток, призначення. Ну редактори, одним словом.
І от коли ми вкомплектуємось, то тоді можна буде говорити про певну програму дій. А поки що вона тимчасова:
1. Вкомплектувати першу чергу редакції
Кадрове питання, всі знають, дуже делікатне, не будемо тут поспішати. Я пропозиції своїм знайомим зробив, а вони мають подумати, порадитись з начальством, то діло таке. А тут же ще той вірус. То поки що можна зосередитись на пункті 2.
2. Сформувати у першому наближенні сторінки лідерів
О, це просто. Пішов на посилання, подививсь, написав. Їхати у відрядження не треба. Відривати від роботи людей не треба. Робота журналіста в епоху Інтернет, звісно, має свої переваги. Оцим поки і займаємось.
Це дійсно просто, бо поверхово. Перше знайомство. Щоб показати Будинок творчості по-справжньому, треба в ньому працювати. То це відкладається до тих пір, поки не сформується перша черга редакції.
Мріяв вголос тимчасовий редактор В.Петриченко
А спирався в тих міркуваннях ось на що.
Немає коментарів:
Дописати коментар