Що не в школі - це точно. Як хто не поет, то і не побачить. Втім, не можна не погодитись з чимось. А щось заперечити чи побачити по-іншому. Хочаб от про янголів - тут цікаво було б дізнатись про враження педагогів. Ну добре, давайте по порядку.
1. Про конкурс відгуків
Я і в оригінальному авторському тексті поставив посилання, повторюю його і тут.
Звернув увагу на пункт про обговорення книжок. В форумах? Може, в шкільних газетах? Ні, про це не сказано. Я маю на увазі умови.
Але і результати теж не показані, так би мовити, об'ємно, по-сучасному. Хіба не треба було подати згадані в одному тексті 400 рецензій в мережі? Ні, я серйозно, як автора навчаємо писати, то треба ж навчати і публікувати. Так, по-сучасном, в дусі вимог НУШ до тих нових цифрових компетентностей, я ж і кажу. Чи пропоную.
А чому тільки три області?
2. Про вміння дорослих розмовляти
Так, не вміємо. Зокрема педагоги. Не мають перед очима позитивного прикладу. Від місцевих менеджерів освіти в першу чергу. Але не в останню і від національної еліти. Яка по різних телешоу ходить, десь на якихось форумах виступає, але це якось в них не складається в суспільний (чи професійний, як, скажімо, братись за економіку, культуру чи реформування освіти) діалог. Бо його учасники не є опонентами, що шукають спільне рішення. Оцього розуміння спільного майбутнього бракує, натомість воржнеча, образи, таврування...
То що ж робити? Навчатись. Зокрема в школі. За допомоги сучасних засобів комунікації. За участі громадських активістів, блогерів. Поетів, як їм цікаво.
3. Про партії
Так, я теж помітив, що вчителі питання про політику чи партії оминають. Хоч кадри місцевих депутатів партії набирають саме в школах. Ну ясно: вчителі є авторитетними особистостями в будь-якій громаді. Яким, може, трохи і соромно, що вони йдуть у політику, погоджуються представляти оті різнокольорові партії перед громадою. Ну як партії, поважних місцевих політперсон. Це, я думаю, на особистому рівні працює, а не на політичному.
Але політичний процес - це ж те саме обговорення, про яке йшлось вище, але в іншому контексті. Не просто про педагогику чи життя школи, філософію чи поезію, а про фінанси й проекти, дороги й комуналку, звісно, про школу і медицину. Тільки вже тепер відповідально і конкретно. Як не вчителі розберуться, нарешті, з тими партіями, то хто? Так і будемо обирати кожні п'ять років чергових нездалих або неправильних?
Виходить, що про війну і безробіття звертатись до янголів?
---
А це додаток про наше вміння розмовляти. Кількість переглядів блогу після публікації.
Як можна побачити, під дві сотні переглядів. Без коментарів - так само по форумах. Ну, десь пара лайків.
Немає коментарів:
Дописати коментар