Ну, якщо чесно, то не зовсім тексти. Втім, хочу сподіватись, що в результаті нашої спільної роботи з колегами, будемо їх мати. Але для початку треба ж прояснити ситуацію? От до цього і переходимо.
1. Іван Юрченко
Написав твір. Це по-старому. А по-новому есей. Ну текст. Ось він:
Що таке доля?
«Коли черевики вперше впали з неба, це було більше, ніж збіг. Це мало бути долею». Це цитата з книги під назвою «Дирки». Історія про хлопчика, якого незаслужено відправили у жахливе місце, до не дуже добрих людей. Після багатьох спроб і помилок хлопчик знайшов нових друзів і, нарешті, повернувся додому. Той факт, що його відправили до табору, хлопчик вважав за долю, але чи це так? Я думаю, цікаво думати, що маленькі деталі у нашому житті призводять до великих успішних подій у майбутньому, чи навіть навпаки.
Я втрачав усе двічі за своє життя - у 2014 році під час окупації Криму та у 2022 році, коли Росія розпочала повномасштабну війну на моїй батьківщині. Незважаючи на те, що я втратив багато речей і людей, які були дуже важливими для мене, моє життя триває. Після переїзду до Києва у мене з'явилися нові друзі, і я почував себе краще, ніж у Криму. Але після цього я переїхав до Швеції. Мої батьки просили мене вчитися в іноземній школі, і я тут. Я думаю вже багато років: чи був той факт, що я втратив свій дім, долею?
Не думаю, що колись знайду відповідь на це питання, як не можу відповісти, що таке доля. Я не можу відрізнити долю від збігу. Якщо я знайду стодоларову купюру на землі, чи це буде збігом? Але якщо я на них куплю щось для себе і користуватимуся цим багато років - чи це обернеться долею? Все в житті можна вважати збігом чи долею, це залежить від людини та від того, як вона дивиться на своє життя. Особисто я вважаю, що ми контролюємо своє життя. Якщо людина живе надією на те, що її життя щось раптово змінить, нічого не зміниться. А як щодо людей, які страждають через важкі часи? Це їхня доля? Якщо так, то це дуже жорстоко.
Ось чому я не дуже вірю у долю. Я вірю у шанси, але я не думаю, що наше життя керується простою долею. Хоча в моєму житті є злети та падіння, я один контролюю це. Ніхто інший.
2. Олександр Бачурський
Може й написав, але для нас виголосив свій перший текст:
І до нього був запропонований певний розвиток - наступна редакція. А потім до першого тексту додався другий, який я теж покажу тут для зручності подальшої розмови.
3. Семінар
Хто ходив на перше посилання, той побачив, що я пропонував колегам попрацювати з текстом Івана. Може, провести щось на кшталт розподіленого дистанційного семінару. А може читацької конференції. Пропозиція нікого з учасників форуму не зацікавила.
Потім, коли вже я побачив тексти від Сашка, повернувся до тої ідеї. Але, бачте, оформив її якось більш зрозуміло, як мені здається. Втім, оскільки треба бути готовому до того, що дорослі знов поставляться до пропозиції прохолодно, я звернусь до хлопців.
Не хочете додатись до редакції "Творчої особистості"? Будете мати можливість попрацювати журналістами в редакції електронного засобу інформації. Це в житті пригодиться. Ні, для дорослих ця пропозиція завжди відкрита з моменту заснування цього сайту. Але нема бажаючих, то що тут зробиш? Треба поширювати коло запрошених, і як допоможе, то можна буде сказати, що несприятливу долю подолала цілеспрямована воля. Так же?
---
Вчора запросив всіх згаданих по тексту - сьогодні є 11 переглядів. Але ніхто не відповів. Продовжимо по різних форумах, може знайдуться зацікавлені в обговоренні.
Переглядів стало 79, але живої реації нема. Іван пропозицію ФБ-дружби прийняв і ми з ним поговорили в приваті, але без наслідків. А Сашка в ФБ нема. На тому і закінчимо. Так, невесело, втім, життя ж триває.
Немає коментарів:
Дописати коментар