Креативність без меж

Йдеться ось про що. Ну і покажемо картинку:

Та ще здублюємо текст, щоб було нам тут зручніше про це поговорити.

«Креативність без меж: нові ідеї — нове бачення»

Сьогодні, 15 травня, в обласному Будинку художньої творчості (ОБХТ) панувала особлива атмосфера, адже заклад відзначав Всесвітній день вишиванки! Цей день став справжнім святом української культури та єдності, об'єднавши юних талантів з різних куточків області. Вихованці Галіцинівської та Шевченківської сільських рад також взяли участь в обласному соціально-педагогічному проєкті «Творчість без кордонів», організованому обласним Будинком художньої творчості Миколаївської обласної ради. Учасників заходу привітала Олена Кравець, заступник директора департаменту освіти і науки Миколаївської ОДА.
У рамках заходу відбулися творчі зустрічі з педагогами ОБХТ. Зокрема, учасники мали змогу поспілкуватися з Вікторією Панченко - керівником «Зразкового художнього колективу» гуртка «Школа журналістики», яка поділилася секретами журналістської майстерності та розповіла про важливість слова у сучасному світі.
Також відбулася зустріч з Тетяною Даниленко — керівником «Зразкового художнього колективу» хореографічного ансамблю «Зорянка», яка провела захопливий майстер-клас і продемонструвала творчий підхід до виховання через мистецтво танцю.
Вихованці «Народного художнього колективу» студії естрадного співу «Дивограй» (керівник Людмила Шепелевич) під час заняття, одягнені у свої святкові вишиванки, виконували чудові українські пісні. Їхні голоси та щире виконання зворушували серця, наповнюючи простір ОБХТ особливим патріотичним настроєм та підкреслюючи красу і мелодійність української культури.
Проєкт «Творчість без кордонів» став чудовою нагодою для дітей та молоді Миколаївщини розкрити свої таланти, знайти нові джерела натхнення й обмінятися досвідом у дружній атмосфері творчості, а День вишиванки в ОБХТ став яскравим прикладом того, як важливо зберігати та популяризувати національні традиції серед молодого покоління. Спільна участь дітей з різних громад сприяла зміцненню дружніх зв'язків та поглибленню їхньої любові до рідної культури. Свято вишиванки вкотре довело, що, працюючи та граючи разом, ми не лише зберігаємо своє коріння, але й будуємо міцне та квітуче майбутнє України.

Біля посту 53 лайки і одна словесна реакція від Поліни Беркань. А коментувати пост не всім дозволено, до речі, то, може, хтось би щось і сказав... А треба? От про це і хочеться поговорити. Абсолютно в дусі назви матеріалу: нові ідеї, креативність, бачення, гідне ХХІ сторіччя.

Пропозиції

1. Вікторію Панченко я запрошую в автори цього блогу. З тим, щоб вона побачила всю цю технологію на власні очі, навчилась практично, а потім залучила до авторства а) свій гурток, б) своїх колег (але про це далі). Кожен учасник гуртка має подати сюди три публікації і тоді він одержує право (звісно, творче, неформальне) на започаткування власного блогу. З цими юними журналістами я буду з технічних питань працювати індивідуально, а вони в руслі тих завдань, що ставить їм керівник гуртка, будуть розповідати про життя Будинку творчості - всіх його підрозділів і всіх його талантів. Бо те, що написано в згаданому пості - це звіт для начальства. Це не цікаво дітям, їм мають писати юні журналісти. Писати цікаво за змістом, це головне. Все інше справа техніки. 

2. Тетяну Даниленко я запрошую на майстер-клас до Вікторії Панченко з тим, щоб ми на цьому нашому блозі відкрили чи розвили тему танців. Як буде треба, то ми потім зможемо розвивати тему і за допомоги ЮТюбу чи Інстаграму, але для цього потрібно, щоб хореограф вмів писати на сайт. Чи блог. Чи в форум. Тут потрібна практика.

3. Людмилу Шепелевич я запрошую в компанію до колег, що пишуть для цього сайту. Ну, далі дуже складно... Складніше, ніж з танцями? Питання в тому, щоб обговорювати все це з фахівцями. Що працюють в будинках творчості чи в закладах освіти. Обговорювати в сучасних форматах, цього ми тут, в цьому блозі можемо навчитись по формі. А вже по суті того, як працювати творчо чи сучасно - це поки що прочитати не можна. Бо вокалісти не вміють писати. Поки що, а як візьмуться навчатись, то буде нам тут у цьому питанні і поступ і розвиток.

4. ОБХТ і Поліна Беркань теж запрошені до розмови. Ну не може Обласний будинок бути сьогодні лише акаунтом. Це має бути сторінка. З групою для кожного гуртка. Де керівник, учасники і їх батьки мають обговорювати свої проблеми і успіхи. А Арбузинський будинок? Так само, в чому проблема? То включаємось в цю роботу?

5. Стривайте,  а де ж Лариса Щукіна. А ось: 

Колись давно вона мене забанила, щоб не заважав, ну і...

Розподілена нарада

16.5.25 процес стартував. А тут будуть посилання на обговорення, що, можливо, відбудуться по акаунтах запрошених. А може в їх власних блогах, на сайтах, в форумах - повна свобода творчості.

І перший сюрприз: до Людмили Шепелевич не достукався. Акаунт зачинено, а написати не дає Фейсбук. Мабуть, завтра буде можна? Так воно і відбулось, а ще я зазирнув ось куди. До пані Поліни на гостини - от і віршик відбувся. Треба сказати, що в нас тут зараз 9 переглядів вже є, то пропозиції знаходяться на обмірковуванні.

18.5 тут вже 63 перегляди. Але поки що ніхто нічого не сказав... Може через те, що вихідні, субота-неділя? А між іншим є чудова для нас поміч. І, от, наступного вже дня переглядів рівно 70... 22.5 73 перегляди, тобто люди таки знаходять, читають... і йдуть у своїх справах.

23.5 74 перегляди, відповідей жодних, навіть там, де ми потоваришували зі згаданими педагогами. То що робити? Треба подумати, порівняти, осмислити це як прояв невміння писати?